Тебя, Господь Великий, вижу зримо:
Идёшь Ты полем, а вослед ученики,
Колосьев море проплывает мимо,
Вы были голодны, дни службы нелегки.
Но календарь показывал субботу,
Святой день отдыха, седьмой в неделе день,
В который совершать нельзя работу,
Чтоб не легла за тяжкий грех презренья тень.
Хотя навис над ними суд закона,
Ученики колосья рвали, чтобы съесть,
Была суровой жёсткая препона,
Всегда ведь грешники утрачивают честь.
Субботу соблюдали все евреи,
Такой закон дал Бог Могучий в старину,
Злословили, увидев, фарисеи,
На Иисуса возложив за грех вину.
От них всегда Господь имел заботы,
И фарисеям мудро вмиг ответил Он:
«Для нас суббота, мы – не для субботы».
Уже рождался Завет Новый и закон.
Анатолий Болутенко,
г. Гродно, Беларусь
Родился в 1936 году в Беларуси, 37 лет прожил в Украине, в том числе, 31 год в городе Львове, теперь живу в Беларуси, в городе Гродно.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
